Управління ризиками: щоб після прориву одного шару лишався наступний > Галерея спільноти

Управління ризиками — це не одне налаштування, а кілька шарів обмежень, що спрацьовують по черзі. Якщо шар лише один, то в день, коли ця умова не виконається, під ударом опиняється весь рахунок.

Шари накладають так, щоб після прориву попереднього лишався наступний.

• Частка ризику на угоду — спершу визначають суму, яку можна втратити за раз відносно балансу, а обсяг обчислюють уже від неї.
• Початковий стоп — ставлять там, де його визначає структура. Стоп не підтягують ближче лише заради потрібного обсягу.
• Ліміт максимального спреду — там, де витрати зросли, вхід блокують узагалі. Це особливо важливо до й після публікації даних.
• Кількість входів і пауза перед повторним входом — обриває потік, коли після серії збитків одразу хочеться відігратися. Сама частота вже є ризиком.
• Денне блокування збитку — щойно ліміт досягнуто, на цей день торгівля припиняється. Це остання лінія захисту, тож радимо тримати її ввімкненою незалежно від вашого стилю.

Проте ці механізми не гарантують, що збиток залишиться в межах заданих значень. Гепи, прослизання, розширення спреду та збої звʼязку можуть призвести до того, що стоп-лос виконається не за запланованою ціною, і тоді збиток перевищить установлений ліміт.

Це навчальний матеріал спільноти, а не інвестиційна порада, персональна рекомендація чи заклик торгувати. Наведені тут умови пояснюють поняття, а фактичну роботу та значення налаштувань слід звіряти з наданою версією та документом налаштувань. Жодне правило не гарантує прибутку, ліміту збитків чи виконання за наміченою ціною.